Лиш взяв до рук і

Updated: Jun 23





не можу відірватись! Взяв до рук і згадав усе... Час летить. Спокій і тиша. Сам процес чого вартий. Ти дивишся в шахту. Натискаєш на спуск. Чуєш той неповторний звук затвору... А далі ще цікавіше.

Це як вимкнути звук і залишитись зі своїми думками на одинці. Це як бути в горах і чути тишу. Слух загострюється. Почуття і думки впорядковуються. Ти більше чуєш, бачиш та розумієш. Ти не намагаєшся встигнути. Ти не силкуєшся наздогнати. Тобі не треба нічого нікому доказувати.

Плівка любить тишу й темноту. Все має бути зроблено з любов'ю. Обережно, щоб не потрапив навіть маленький промінчик світла, заправляєш в бачок плівку. Витримуєш правильну температуру реактивів, час кожного етапу проявки плівки і от він бажаний результат.




Це як бути в горах і чути тишу


Пам'ятаю, як колись вдома сушились випрані речі на шнурках. Тепер висить плівка. Акуратно стягнувши останні краплі води, чекаю часу сканування. Вже зараз можу чітко бачити плоди своєї праці. Скажу, це неповторні відчуття.



Вже зроблено багато. В голові рояться ідеї. Відчуття спонукують до дій. Знімати на Hasselblad 500CM та ще й на чорно-білу плівку одна насолода!

У кожного має бути фотографія зроблена на плівку! Що скажеш?

© 2020 by borys hudyma