"Більше не можу фотографувати! Після навчання у фотошколі у мене нічого не виходить", - такі слова я чую не вперше і, боюсь, що почую ще не раз.
Бачу в цьому конкретну тенденцію. Не маю нічого проти фотошкіл. Просто хочу поділитися своїми думками на цю тему. Впевнений, що мої слова зміцнять тих, хто має подібні почуття, допоможуть тим, хто вирішує, який шлях навчання обрати і, можливо, відкриють очі на важливі деталі тим, хто проводить такі школи.
Якщо коротко, такий ступор в учня може бути реакцією на "горе-правила", які пропагує та чи інша фотошкола або той чи інший майстер. Ці "горе-правила", які мали б чудом зробити з учня успішного* фотографа, насправді відбивають у нього будь-яке бажання творити. Він втрачає впевненість у собі, згодом - запал і з часом, можливо, взагалі залишить фотографію.
Розмаїття без можливості та уміння вибрати - шкодить
Є ж ті, хто терпеливо несуть тягар цих "горе-правил", з твердим переконанням, що ось-ось станеться чудо. Але замість того, щоб фотографувати, вони перевіряють. Замість того щоб насолоджуватись, вони вимірюють. Замість того щоб діяти, вони бідкаються. Замість того щоб рости, вони порівнюють. Згодом, усвідомивши, що нічого нового не можуть зробити, починають механічно копіювати і бездумно штампувати фотосесію за фотосесією.
"У мене такого не було! Я задоволений усім!", - можливо, скаже хтось. Чудово! Я радий за тебе! Але я трішки не проте. Поміркуймо про наступне.
Перший факт. Сьогодні існує сила-силенна інформації про фотографію. Не виходячи з дому, Ти, здається, можеш знайти все, що потрібно для того, щоб стати успішним* фотографом. А втім, існує одне але. Те, що з одного боку є унікальною можливістю (засилля інформації), з іншого - стає проблемою.
Другий факт. Засилля чогось, наче спам, притуплює увагу. Ти механічно вибираєш те, що на відстані руки чи те, що першим потрапило на очі. Щось на зразок принципу супермаркету.
Навчання - це ліки
Отож, розмаїття без можливості та уміння вибрати - шкодить. Слід зуміти відрізнити потрібне від непотрібного, корисне від некорисного, а тим паче від шкідливого. Часто єдине, що може допомогти у всьому розібратись, це - досвід. Лише шкода, що повернути час і все "перерішити" вже немає можливості. Не всі так звані гуру-вчителі є кваліфікованими вчителями, а тим більше належно вмотивованими. Більшість просто переслідує короткочасну вигоду і сприймає Тебе як гаманець. "Таке життя", - скажеш Ти. "Справді", - погоджусь я. Але нам обом доведеться жити з наслідками своїх рішень. Чи ж не так? Отож, на мою скромну думку розмаїття корисне лише тоді, коли Ти вмієш відрізнити потрібне від непотрібного і, як наслідок, зробити правильний вибір.
"Так все заплутано! В житті все простіше. Мої друзі навчались у тій фотошколі і залишись задоволеними. Тому я точно знаю, що мені робити", - скажеш Ти. Погоджусь, саме думка друзів часто допомагає нам зробити вибір і в цьому немає нічого поганого. Але поміркуй, чи Ти будеш бездумно приймати ліки лиш тому, що вони допомогли Твоїм друзям? "До чого тут цей приклад?", - спитаєш Ти. Дуже просто, саме в ньому і криється вся суть.
"Горе-правила" насправді відбивають у нього будь-яке бажання творити
Навчання - це ліки. Особливо, якщо мова йде про навчання творчих людей. Фотографія - це ж творчість. Правда? Отож, подібно як ліки, навчання може бути корисним чи некорисним, безпечним або ж небезпечним. Люди ж не флешки, в які можна залити все, що заманеться. Творча людина - це людина сумнівів, переживань і суперечностей. Навчаючи таких людей, слід бути дуже обережним. Тому той, хто бере на себе відповідальність бути вчителем, має бути кваліфікованим в повному розуміння цього слова. Я маю на увазі, що він, в першу чергу, має думати про Твій добробут, мати досвід у навчанні, бути зрілою особою з життєвим досвідом.
Скажу більше, я не вірю, що за місяць, а тим більше за день, можна навчити творити. Надихнути - так, навчити - дуже непросто. Слід бути надзвичайно вправним вчителем і мати для цього належні умови. Поміркуй сам. Перед Тобою в ідеальний умовах поставили професійну модель, одягнену професійним стилістом, налаштували Твою камеру, світло і дали Тобі натиснути на спуск затвору. Чого Тебе навчили? Натискати на спуск затвору. Невже ти цього не вмів робити? Як те, чого Ти навчився застосувати у реальному житті? Як те, чого Тебе навчили стане у пригоді через рік-два? А-а-а-а-а, я ж забув. У Тебе будуть круті фото, які Ти зробив, натискаючи на спуск затвору. До речі, про це у мене є велика розповідь. Ти будеш їх усім показувати, і всі казатимуть, який Ти крутий фотограф. Але що потім? До Тебе приходить непрофесійна модель, одягнена вона так як їй подобається, а не під керівництвом професійного стиліста, та й макіяж вона собі зробила сама. Ти налаштував світло і пробуєш натискати на спуск так, як Тебе вчили. І ось вона - правда!..
Сьогодні не треба мати надзвичайно багато знань, щоб стати хорошим фотографом.
Твої знання повинні бути практичними, а для цього слід навчатись у вчителя, який є вмілим, досвідченим і думає про Твій добробут, беручи до уваги Твої цілі, обставини та можливості. Саме таке навчання буде для Тебе корисним і ніколи не загасить Твій вогонь.
*Успішним фотографа робить не тільки техніка, обробка чи знання.
Часто і як правило за успіхом когось стоять конкретні люди.
"ВЕСІЛЬНА ФОТОГРАФІЯ бориса гудими" (рос. і укр. мовами)