оновлено / пост було опубліковано у 2016 році
Важко жити без доброї думки. Нудно, коли не твориш. Бездіяльність - спустошує.
Знаю одне - завжди потрібно щось робити. Тільки через дію можна отримати справжнє розуміння, яке в свою чергу перетвориться в безцінний досвід.
Так було і цього разу!
Як маленькі потічки об'єднуючись народжують стрімку річку, так однодумці об'єднуючись породжують цікаві проєкти. Проєкт "УКРАЇНСЬКА НАРЕЧЕНА" саме про це.
ЛЕГЕНДА
“Серед стрімких карпатських схилів, густих лісів, широких полонин загубилось маленьке село. Чепурні хатки, розкидані по обидва боки бистрої річки, привітливо поблискують проти сонця шибками. Живе тут миле дівча.
Ще маленькою вдосвіта виганяла татову отару на мокрі полонини. Завжди любими були для неї пухкенькі білі клубочки-овечки, які розсипалися по зеленій свіжій траві. От і сьогодні прокинулася разом із сонцем, усміхнулась новому дню, вибігла на подвір’я, а тут назустріч, швиденько перебираючи тоненькими ніжками, біжить її найкращий друг - маленьке ягнятко.
Сьогодні у неї найщасливіший день, день, який назавжди змінить її життя. Але як можна почати нове життя без старого друга? Вона бере ягнятко на руки і тепер можна не сумніватись, що цей день буде найкращим у її житті.”
стиліст: Ольга Шипелик макіяж: Юлия Фирук вінок: Яна Гурицкая
зачіска: Віктория Цибкіна
модель: Віктория Вікторенкова
автор тексту: Гудима Ірина
переклад: Наташа Ковалик
Fujifilm X-Pro2, 35 mm f1.4, 56 mm f1.2, RAF+Lightroom
моє інтерв'ю та проєкт "УКРАЇНСЬКА НАРЕЧЕНА" опублікований у журналі "fata"