Це вже вдруге я їх фотографую. Пригадую, тоді було холодно, а тепер - тепло. А хто це зазирає? Дочитай цей пост і дізнаєшся. Читати зовсім небагато ;)
Я спробую описати це весілля в основному за допомогою фотографій. Як завжди, намагатимусь говорити коротко і про головне. Зрештою, не вмію я - багато і ні про що. Отож, для мене весілля - це завжди приємний час. Люблю настрій цього дня. Того разу не все так просто. Річ у тім, що моя любов до футболу обернулась для мене травмою. Ходжу обережно. Рухаюсь поволі. Але, сподіваюсь, дам собі раду.
Було сонячно і тепло. У всіх піднесений настрій!
Вони грайливі, щасливі та милі. Я намагався "намалювати" настрій цього дня. Здається, що тут важкого. Але, ні... Це лиш на перший погляд. Адже хочеться зробити те, що переглядатимуть знову й знову, перегортатимуть сторінки і згадуватимуть запахи, кольори, навіть думки, які були саме тоді.
Кожного разу опиняюся перед вибором: створювати шедеври чи "малювати" настрій. Підеш за одним - обов'язково втратиш друге. Ти питаєш як навчитись цього, а я скажу слід не забувати головного і з часом з'явиться це чуття міри, або як я люблю казати "нюх".
Десь ми цього молодого чоловіка вже бачили... ;) Ми зустрінемося з ним ще не раз. Він - ключова фігура в цій розповіді. Хто він? Маєш ідеї?
До речі, це моє улюблене фото! Воно не різке.
Воно інше. Воно улюблене. ;)
Сльози радості у батьків. Повні очі сліз у дітей. Думаю, саме у цьому суть! Так було і того разу. Сім'я - це велике надбання! Саме в ній ми вчимося найголовнішого - любити.
Отож, хто ж цей хлопчина? ... Ти, мабуть, вже здогадався. Це братик нареченої. Він давав настанови. А ось і фото.
Кожного разу опиняюся перед вибором: створювати шедеври чи "малювати" настрій
Він дуже любить свою сестричку і хоче, щоб вона була щаслива! Я впевнений, що вони будуть щасливі все своє життя! Адже, як можна не послухатися братика! ;)
В такі моменти завжди подумки запитую себе, а як я буду реагувати, коли вітатиму свого сина на його весіллі. Думаю, теж не стримаю сліз. І це добре. Нехай наші діти бачать наші сльози. Нехай не бояться говорити про свої почуття. Я точно знаю, наші діти будуть кращими за нас.
Ось так. До зустрічі. Думаю, альбом вийде чудовим.
Принаймні, сподіваюсь! ;)